Недовіра до адміністрації та війни в садових товариствах

Недовіра до адміністрації та війни в садових товариствах

Консолідована робота в середині садових товариств значною мірою залежить від самих садівників, їх небайдужості і громадської активності. Необхідно приймати активну участь у функціонуванні товариства: відвідувати загальні збори членів садового товариства, приймати участь у затвердженні Статуту, виборі голови правління і самого правління.

Садові товариства, історія

В Україні початок дачного життя припав на кінець 50-х років шляхом виділення у користування неосвоєної землі робітникам і службовцям. Таким чином відбулося заохочення до праці на землі і відпочинку на природі. Земля, непридатна для багатоповерхової забудови, на затоплених луках, вздовж залізниць, виділялася підприємствам.  Її потім  ділили  і земельна ділянка  в 4-6 соток відводилася під окреме господарство. Ділянки призначалися для колективних садів, вирощування фруктів, овочів, виноградарства для власних потреб.

Закон про садівничі товариства зазнав змін, за останні кілька років стала можливою передачу громадянам у власність земель під садівництво і дачне будівництво. При цьому дороги, проїзди і земельні ділянки під будівлями і спорудами загального користування садових товариств орендуються, хоча законом закріплено приналежність їх садівничим товариствам на праві власності. Зрозумілого механізму немає й досі, а відсутність такого механізму породжує певні протиріччя.

 

Камінь спотикання

Значна частина власників земельних ділянок отримала їх за часів Радянського Союзу. З плином часу долі цих людей склалися по різному: хтось з виходом на пенсію та різким зменшенням доходів втратив можливість утримувати свої ділянки на належному рівні. Інші, навпаки, мають достатньо фінансових ресурсів для розбудови своїх «фазенд».

По сусідству можуть проживати господарі, вартість нерухомості яких може відрізнятися у сотні разів. Як правило, більша частина садівників не в змозі оплачувати внески в розвиток спільної інфраструктури чи централізованого вивезення сміття.  А заможніша частина власників вважає, що не повинна сплачувати чужі рахунки.

Далі – більше. Шляхом самозахоплення та за мовчазного потурання членів ради правління садових товариств (адміністрації) спритні садівники прибрали до своїх рук землі у прибережних смугах озер, каналів, уздовж річок, зайняли тупикові вулиці, звузили вулиці, встановивши паркани на дорогах. Наступним кроком були судові рішення про визнання права власності окремих громадян на уже зайняті території і оновлена земельна ділянка зазнавала певних метаморфоз.

Такі дії не можуть лишатися непоміченими і задовольняти іншу частину громадян, коли порушуються їхні права на безперешкодний доступ до водойм, неможливість проїхати власним автомобілем вулицею через недостатню її ширину, неможливість викликати пожежників чи швидку.

 

Війни в садових товариствах

Виникають суперечки і часом дуже гострі. Принципових і незговірливих намагаються вижити.

Відомий випадок, коли за згодою адміністрації садового товариства, рішенням ради товариства одного з членів позбавили членства. Формальною підставою для виключення громадянина із членів садового товариства було «розповсюдження недостовірної інформації, яка дискредитує товариство».

Хоча за законом про садівничі товариства (Закон України «Про кооперацію») та за Статутом товариства виключення із членів садово-городнього товариства з ініціативи управління може бути здійснено в наступних випадках:

  • не освоєння виділеної ділянки протягом року;
  • нераціональне використання виділеної ділянки;
  • використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунту, його хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення радіологічної обстановки;
  • несплата членських внесків протягом двох років;
  • системне невиконання зоотехнічних та зооветеринарних  заходів, порушення Правил внутрішнього розпорядку та вимог Статуту, якщо до порушника застосовувались міри громадського впливу чи адміністративного впливу.

Звичайно, було звернення до суду, справа розглядалася в Костопільському районному суді Рівненської області (Справа № 564/1108/16-ц). Оскільки жоден із перерахованих пунктів у даній конкретній справі не мав під собою підґрунтя, то за рішенням суду   позивача поновили в членах садового товариства.

Такі дії адміністрації формують недовіру до органів правління товариств у самих садівників.

 

Адміністративна позиція

Варто зазначити, що завдяки принциповій позиції адміністрацій, коли дотримується буква закону  в середині садових товариств панують справедливість і господарський порядок.

Так, відомий випадок, коли в Соснівському районному суді м. Черкаси розглядалася справа одного із членів садового товариства «Зелена Зона», який хотів приватизувати земельну ділянку, садовий будинок і перевести його в житловий, але отримав відмову. Причина: будинок побудований у межах санітарної зони кладовища 300м, в якій, згідно державних будівельних норм, не допускається розташування житлових будинків. За рішенням суду позивачеві було відмовлено у задоволенні адміністративного позову (Справа № 712/387/17-а). Висновок: самозахоплення не відбулося.

 

В єдності наша сила

Суперечки між членами товариства і адміністрацією не додають оптимізму в житті кооперативу і таке бажане садівництво не завжди видається безхмарним.

Щоб цього уникнути садові товариства мають налагодити в середині громади консолідовану роботу. Всі проблеми і поточні питання мають вирішуватися адміністрацією разом з членами товариства, а це  значною мірою залежить від самих садівників, їх небайдужості і громадської активності. Тому недостатньо вчасно сплачувати членські внески (хоч це важлива частина господарського життя), необхідно приймати активну участь у функціонуванні товариства: відвідувати загальні збори членів садового товариства, приймати участь у затвердженні Статуту, виборі голови правління і самого правління. Варто конкретними діями підтримувати одне одного і людей, яких ви обрали. Наприклад: підписувати колективні звернення до органів державної влади, звернення або запити до депутатів і т.п., якщо це в інтересах садового товариства.

 

Як показує практика, спільними зусиллями можна досягти значно більшого, ніж самотужки. В цьому є підтвердження відомому вислову: в єдності наша сила.

 

Це цікаво: досвід нашого клієнта