Про борги - без таємниць чи з думкою про захист персональних даних?

Про борги - без таємниць чи з думкою про захист персональних даних?

Борги за комунальні послуги — системна проблема сфери житлово-комунального господарства (далі ЖКГ). Виникла вона не вчора і позбутися її на всі 100% не може ніхто. Багато обслуговуючих організацій незалежно від їх організаційно-правової форми (будь то підприємницькі товариства згідно ст.84 Цивільного Кодексу (ЦК) України, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку (наприклад, товариство з обмеженою відповідальністю), або непідприємницькі товариства згідно ст.85 ЦК України, які не мають на меті одержання прибутку (наприклад, ОСББ, кооперативи, садові товариства тощо), одним із нестандартних інструментів розв'язання цієї проблеми вважають оприлюднення інформації про боржників. Вони вивішують списки боржників в під’їздах чи на дошках оголошень будинку, публікують у групах мешканців в соціальних мережах або навіть у пресі.  Зустріти себе чи близьку людину у такому списку не надто приємно, чи не так?  Не дарма, такі прецеденти часто стають причинами гучних позовів до суду. Сьогодні ми вирішили з’ясувати, чи правомірні такі дії, та що потрібно для розв'язання проблем з боргами у межах правового поля.

 

Ситуація

Для наочності згадаємо приклад з 2012 року: Новокаховським міським судом Херсонської області було прийнято рішення по справі №2117/5539/12 за позовом гр. С. до комунального підприємства «Міський водоканал», третя особа - редакція газети «Нова Каховка», про захист честі, гідності та ділової репутації. В обґрунтування позовних вимог гр. С. посилався на публікацію в газеті «Нова Каховка» в рубриці «Доска позора», в якій було зазначено, що за адресою його місця проживання існує заборгованість за надання послуг з водопостачання та водовідведення у сумі 575,14 грн.

Оскільки зазначена інформація не відповідає дійсності, та ображає його честь, гідність та ділову репутацію, позивач просив суд зобов'язати відповідача її спростувати, оприлюднивши в цій же рубриці відомості про те, що за його адресою заборгованості по платежах за водопостачання та водовідведення не існувало, та принести свої вибачення.

 

Персональні дані та їх обробка

Порядок використання персональних даних регулюється Закону України «Про захист  персональних даних» (далі Закону) від 01.06.2010 р.

У ст.2 Закону України «Про захист  персональних даних» зазначено, що персональні дані —  це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Проте, конкретний перелік відомостей Законом не встановлено. І не випадково. Причина такого підходу законотворців криється у можливості виникнення різноманітних обставин чи зміні технологічних рішень у різних сферах життя.

База персональних даних — іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних.

Стаття 25 Закону України «Про захист  персональних даних» дає вичерпний перелік на кого діє обмеження цього закону. Так відповідно до ч.2. ст.25  Закону «Дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється:

  1. фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб;
  2. виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів.

Тобто, якщо управління багатоквартирним будинком здійснює управитель, він зобов’язаний взяти письмову згоду, яка має бути оформлена за особистим підписом особи, чиї персональні дані використовуються.

Відповідно до ч.2 ст. 12 Закону права суб’єкта персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані тощо.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про захист  персональних даних», особа, чиї персональні дані використовуються, має наступні права:

  1. знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
  2. отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
  3. на доступ до своїх персональних даних;
  4. отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;
  5. пред’являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;
  6. пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;
  7. на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
  8. звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду;
  9. застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;
  10. вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;
  11. відкликати згоду на обробку персональних даних;
  12. знати механізм автоматичної обробки персональних даних;
  13. на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Право людини на невтручання у її особисте життя гарантоване ст. 32 Конституції України: не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Законодавство про захист персональних даних складають Конституція України, цей Закон, інші закони та підзаконні нормативно-правові акти, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.(ст. 3 ЗУ «Про захист персональних даних»).

 

Рішення суду по ситуації

Повернімося до згаданої вище ситуації з позовом громадянина С. В результаті суд не знайшов підстав для задоволення його вимог та відмовив йому в задоволенні позову. Своє рішення суд обґрунтував тим, що  метою опублікування в друкованому виданні інформації про наявність заборгованості у споживачів послуг з водопостачання та водовідведення не є приниженням їхньої честі, гідності чи ділової репутації. А, навпаки, це було зроблено для доведення до широкого кола людей необхідності своєчасно розраховуватись за послуги з водопостачання та водовідведення для безперебійного функціонування КП «Міський водоканал».

Таку правову позицію суду першої інстанції підтримала і колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області, яка відхилила апеляційну скаргу гр. С., та залишила в силі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області.          

 

Що потрібно зробити, щоб не порушувати закон

Діяльність підприємств житлово-комунальної сфери регулює низка додаткових нормативних документів, які потрібно обов’язково враховувати. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» зобов’язує споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг. Зазвичай, надавачами послуг використовується типовий договір. Але кожна зі сторін може надати пропозиції щодо зміни певних умов. 

Стаття 11 Закону вказує підстави для обробки персональних даних, а саме:

  1. згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
  2. дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
  3. укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
  4. захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
  5. необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
  6. необхідність захисту законних інтересів володільця персональних даних або третьої особи, якій передаються персональні дані, крім випадків, коли потреби захисту основоположних прав і свобод суб’єкта персональних даних у зв’язку з обробкою його даних переважають такі інтереси.

Зазвичай у договорі вказується, що особа якій буде надаватися комунальні послуги, надає згоду на збір та обробку персональних даних, також у договорі вказується мета збору персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, таким чином не виникає необхідності підписання окремої згоди, якщо дана згода надана у договорі.

У разі наявності заборгованості за комунальні послуги, потрібно:

  1. Повідомити абонента письмово про суму боргу за надані послуги.
  2. Запропонувати реструктуризувати заборгованість, якщо вона вже накопичилась, використовуючи положення попередньо укладеного договору, Статуту ОСББ тощо.
  3. У разі складної ситуації із заборгованістю, звертатися до суду. (про практику подання до суду за спрощеною процедурою читайте в нашій статті “Боротьба із заборгованістю: пеня чи суд?”)

Слід звернути увагу, що у разі виникнення боргу за житлово-комунальні послуги компанія-надавач не тільки має право звернутися до суду щодо стягнення самої заборгованості, пені, а й на відшкодування інфляційних збитків та 3% річних.

Публікуючи списки з боржниками, які містять персональні дані, варто замислитися, чого більше: шкоди від оприлюднення чи суспільного інтересу в національній безпеці, економічному добробуті та правах людини? Борги за комунальні послуги можуть виникати через низку об’єктивних причин: негаразди зі здоров’ям, перебування за кордоном, тимчасове проживання за іншою адресою чи фінансові проблеми. Також статтями 7,8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання своєчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством або умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг за цінами/тарифами відповідно до законодавства, у строки, встановлені договорами.

Таким чином враховуючи специфіку використання персональних даних кожну ситуацію потрібно оцінювати окремо та шукати цивілізованого та законного вирішення.​