Як зробити нарахування, якщо нема актуальних показників лічильників

Якщо у вашій організації не застосовуються сучасні засоби для дистанційного зчитування показників, їх збір є непростим завданням, як і нарахування без показників лічильників. Наприклад, якщо прилади обліку (лічильники) знаходяться всередині помешкань або подвір'їв, не завжди є можливість вчасно отримати доступ до них (читайте наші рекомендації про збір показників лічильників за посиланням).  

Розповсюдженою є практика, коли абоненти* раз на місяць самі повідомляють показники, а контролери** здійснюють вибіркову перевірку за певним графіком. 

Таким чином існують ризики, що організація не отримає вчасно від абонентів інформацію про спожитий обсяг та не зможе вірно виконати нарахування. Щоб розв’язати цю проблему, потрібно мати механізми, які дозволяють розрахувати спожитий обсяг без показників лічильників. Застосування таких розрахунків не є абсолютно точним та буде потребувати внесення коригувань в майбутньому, але за умови відсутності перевіреної інформації з приладів обліку є необхідним.

*Згідно з Розділом 2 Статті 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” Індивідуальний споживач зобов’язаний надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором 

**Згідно з Розділом 1 Пункт 4.2 “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг” у разі розбіжностей показань вузла розподільного обліку або приладу-розподілювача теплової енергії, знятих виконавцем розподілу, та показань, переданих споживачем, для розподілу приймаються показання, зняті виконавцем комунальної послуги або виконавцем розподілу. 

Ми радимо затвердити та оприлюднити у вашій організації політику, що визначатиме, яким чином буде виконуватись нарахування за відсутності актуальних показників лічильників.

З нашого досвіду найпопулярнішими способами розрахунку обсягу є наступні: 

Розрахунок за нормою споживання на одного мешканця

Такий спосіб розрахунку зазвичай використовують для статей водопостачання та водовідведення. Спосіб полягає в тому, що кількість осіб, які фактично користуються комунальною послугою, перемножується на норму споживання однієї особи на місяць. Норми споживання встановлюються органом місцевого самоврядування. Згідно з Розділом 9 “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг”, для цілей визначення  та розподілу загального обсягу спожитої води про кількість осіб повідомляє власник/наймач. Ця кількість не може бути меншою ніж: 

• кількість зареєстрованих у приміщенні - для житлових приміщень;
• кількість працівників за штатним розкладом - для нежитлових приміщень;
• кількість житлових кімнат у квартирі, якщо власник/наймач житлових приміщень не надав інформацію про кількість зареєстрованих осіб або у приміщенні не зареєстровано жодної особи;
• кількість визначених виконавцем розподілу для нежитлових приміщень, власник/наймач якого не надав інформацію про кількість працівників за штатним розкладом, - за загальною площею приміщення згідно з таблицею.

Загальна площа нежитлових приміщень для цілей розподільного обліку 

Розрахунок за середньодобовим значенням 

Середньодобове споживання розраховується як обсяг, спожитий у попередньому періоді, поділений на кількість днів у попередньому періоді. 

Для статей, пов’язаних з теплопостачанням (опаленням), середньодобове споживання розраховується з використанням обсягу спожитого у попередньому опалювальному періоді. 

Якщо за даними попереднього періоду неможливо провести розрахунки, середньодобове споживання вираховують за наявними даними, якщо обсяг послуги споживався не менше 15-ти днів. 

Для розрахунку обсягу у періоді, в якому відсутні показники, середньодобове значення перемножується на кількість днів цього періоду. 

Згідно з Розділом 1 “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг” такий самий спосіб застосовується, якщо лічильник демонтований для проведення повірки. 

Приведення спожитого обсягу на дату, що відповідає кінцю періоду

Зазвичай абоненти передають показники у зручний для них день, що не є днем, коли закінчується період. Щоб привести спожитий обсяг у відповідність до обсягу, що буде спожитий на останній день періоду, згідно з Розділом 1 пункт 4 “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг” потрібно:

“У разі якщо дата фактичного зняття показань вузлів розподільного обліку та приладів-розподілювачів теплової енергії відрізняється від розрахункової дати, до розрахунку приймаються скориговані (приведені) показання станом на розрахункову дату. Для цього виконавець розподілу визначений на підставі отриманих показань вузлів розподільного обліку обсяг спожитих послуг у відповідному розрахунковому періоді ділить на кількість днів, що минули від початку розрахункового періоду до дня передання показань включно, а отримане значення помножити на кількість днів у розрахунковому періоді;”

На наш погляд, простішим розв’язанням цього питання є розрахунок середньодобового значення за наявними показниками. В цьому випадку, середньодобове значення перемножується на кількість днів поточного періоду та отриманий обсяг виставляється в рахунках-квитанціях за відповідний період.

Донарахування обсягів теплової енергії

Розділ 6 “Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг” передбачає, що приміщення в будівлі не може споживати тепла менше за величину, яку називають мінімальною часткою питомого споживання на м². З точки зору фізики, це твердження є цілковито вірним, оскільки приміщення, що не опалюється належним чином, споживає тепло суміжних приміщень та опалюється за їх рахунок.

З практичної точки зору таке донарахування викликає багато запитань у мешканців будинків, а людям без відповідного фаху важко його обrрунтувати.

Ми зробили дослідження на одному з будинків, в якому надається послуга з опалення для 161 особового рахунку.

З таблиці видно, що внаслідок донарахування середній рахунок споживача зменшується мінімум на 10% завдяки тому, що власники приміщень, які сильно знижують температуру, все одно оплачують опалення. Як наслідок ця сума не розподіляється на інших споживачів.​